Останнім часом в усьому світі невпинно зростає рівень дитячого травматизму. Діти дошкільного віку травмуються рідше, оскільки майже весь час знаходяться під наглядом батьків чи вихователів дошкільних навчальних закладів. У той же час школярі не лише частіше стають жертвами нещасних випадків та аварій, а й нерідко мимохіть самі створюють ситуації, небезпечні для здоров’я та життя.
· шкільний
· спортивний
· вуличний
· побутовий.
Обставини виникнення травм у дітей значно різняться від таких у дорослих. Адже здебільшого діти травмуються під час ігор. Окрім того, існує два критичних вікових періоди, коли виникає чимала кількість травм серед дітей. А саме це вік:
· 3 роки
· 11-12 років.
У ці періоди діти й підлітки стають роздратованими та вередливими, часто конфліктують з людьми, які їх оточують. У них може сформуватися неприйняття вимог, яких вони раніше без проблем дотримували, що призводить не лише до порушень правил поведінки, а й, як наслідок, — до травм. З віком кількість травм зростає, досягаючи максимальних значень у 14-річних учнів.
· вікові,
· анатомо-фізіологічні та психологічні особливості школярів
· фізичний і розумовий розвиток учнів
· рівень життєвого досвіду
· підвищений інтерес до пізнання навколишнього світу.
Спеціалісти стверджують, що найчастіше отримують травми різного характеру:
· діти з гіперактивністю учні, яких батьки виховують в умовах гіпер- або гіпоопіки
· школярі з порушенням функцій програмування та контролю власної поведінки
· діти зі зниженим інтелектом.
Іноді саме індивідуально-психологічні особливості школярів стають передумовою отримання ними травм. Так, втома, нервозність, переважання збудження над гальмуванням, імпульсивність, з одного боку, і, навпаки, переважання гальмування над збудженням, інертність нервових процесів, з іншого, — усе це може призвести до травматизму у школі. Діти з високим інтелектом вміють прогнозувати наслідки свої вчинків, усвідомлюють небезпеку, що може їм загрожувати, й уникають її. Разом з тим діти, які часто отримують травми, навпаки, неадекватно поводять себе у стресових ситуаціях.